Переглянути всі підручники
<< < 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 > >>

 

хів художнього осмислення буття шукали і реалісти, й авангардисти. Серйозні зрушення відбуваються у мистецтві реа­лізму. В творчості багатьох письменників спостеріга­ється перехід від зображення конкретного життя до більш абстрактних замальовок і узагальнень. Твори часто набувають філософсько-алегоричного характеру, їх смисл розкривається через паралелі з міфами, кла­сичними літературними сюжетами, історичними по­діями. Давнина наближується до новітніх часів, щоб виявити істотніше, найсуттєвіше у сучасності Цей прийом стає провідним, наприклад, у творчості Ліона Фейхтвангера, який стверджував: «Я ніколи не зби­рався зображувати історію лише заради історії». Ба­гато драм Бертольта Брехта є талановитими перероб­ками вже відомих літературних сюжетів. Най­характернішим для письменників був потяг до осми­слення своєї епохи. «Процес цей,— писав Томас Манн,— руйнує кордони між наукою і мистецтвом, наповнює живою, пульсуючою кров'ю абстрактну дум­ку, одухотворяє пластичний образ і створює той тип книги, що може бути визначений як інтелектуальний роман». Один із найдовершеніших романів такого типу — «Чарівна гора» Томаса Манна (1924). І хоча сюжетні рамки роману обмежені подіями із санаторного життя Ганса Касторпа (закоханість у заміжню жінку, дискусії та бесіди з друзями), за цим суто побутовим планом відчувається інший, глибший — сучасна дійсність у її кризовому стані. Томас Манн стверджував: «Будь-яка деталь позбавлена інтересу, якщо крізь неї не просвічує ідея. Мистецтво — то життя у світлі думки». Митець прагнув створити роман «європейського масштабу». І саме таким сприймали цей роман сучасники Манна. Наприклад, Сінклер Льюїс «Чарівну гору» вважав «квінтесенцією духовного життя всієї Європи». Томас Манн оперував засобами реалістичного рома­ну, але наповнював зображуване символікою, що давала змогу в окремому бачити загальне, у конкретному — всеосяжне. Згодом саме таким шляхом підуть Анна Зегерс у «Прогулянці мертвих дівчат» і Бертольт Брехт у бага­тьох драмах. Цікаво, що Бертольт Брехт не визнавав ніяких рамок для реалізму: «Не можна взяти форму будь-якого реаліста (чи обмеженого кола реалістів) і

 

Переглянути всі підручники
<< < 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 > >>
Hosted by uCoz