|
|
Бредлі реальність не поділяється на свідомість (суб'єкт) і дійсність (об'єкт); існують лише індивідуальний досвід і світ як сума таких досвідів. Погляди Бредлі вплинули на формування естетики Еліота, бо відповідали його прагненню творити об'єктивну поезію, позбавлену ознак авторського «я».
У 1914 році Еліот одержує стипендію для завершення дисертації в Оксфорді і виїжджає до Англії. Тут відбувається його поетичний дебют. Він потрапляє до літературних салонів, знайомиться з учасниками експериментальної поетичної школи імажизму — Олдісом Хакслі, Річардом Олдінгтоном, Бертраном Расселом. Імажисти створили абстрактний культ прекрасного образу (фр. image — образ), звертаючись до суто книжкових зразків (найчастіше — до давньогрецької поезії та міфології).
З 1922 по 1939 рік Еліот видає і редагує журнал «Критеріон», навколо якого об'єдналися письменники-модерністи різних країн.
Англія уявлялась Еліоту країною, де, на відміну від Америки, існують духовні цінності, політичні традиції. Саме традиціоналізм англійського життя приваблював Еліота. Традиції в його уяві пов'язувалися з колом обраних людей, які присвятили себе служінню культурі,— з елітою. Ідея культури, її захист стають домінантою філософських роздумів Еліота і його поетичної творчості. Він пише поезію для інтелектуальної еліти. Головним компонентом культури поет вважає релігію. У 1927 році він прийняв католицьку віру і в цьому ж році — британське підданство.
У період між двома світовими війнами Еліот здобув славу видатного поета і був нагороджений у 1948 році Нобелівською премією, яку іронічно назвав «квитком на власний похорон».
У 30-х роках Еліот звертається до поетичної драми. Він використовує драму як трибуну для проповіді своїх поглядів. Його п'єси «Скеля» (1934), «Вбивство у соборі» (1935), «Возз'єднання родини» (1939) пройняті ідеями християнської моралі, релігійно-містичними настроями. Наприкінці 40-х років поетична творчість Еліота завмирає. У 1948 році він опублікував великий прозовий твір «Нотатки для визначення поняття куль тура».
Написав Еліот порівняно небагато: томик віршів, приблизно чотири сотні статей, рецензій та есе, п'ять
|
|
