|
вдихали чисте повітря юності і вірили, що життя прекрасне.
Особливого значення набуває в оповіданні тема людської пам'яті. Нетті (так у дитинстві називали Анну Зегерс) живе пам'яттю серця, а тому їй не зраджує і пам'ять розуму. Нескінченний потік свідомості (факти, події, люди), збагачений потоком емоційної пам'яті, викликає появу оповідань-роздумів. То були роздуми автора про долю своєї батьківщини і свого народу. А можливо, і людства. Оповідання сповнене любові до людини і болю за неї. У «Прогулянці мертвих дівчат» Анна Зегерс художніми засобами підводить читача до висновку про те, що кожна людина має пройти свій життєвий шлях так, щоб лишитися гідною високого звання людини. То була достойна позиція таланту, не замуленого кон'юнктурними змінами та політичними зрадами.
* * *
Але були у тридцятих роках й інші жерці мистецтва. Ще у жовтні 1933 року на сторінках «Франкфуртер цайтунг» вісімдесят вісім представників письменницького цеху склали фюрерові «урочисту клятву вірності і покори». Вони і представляли офіційну літературу Третьої імперії. Серед цих «підписантів» не було імен Генріха Манна, Еріха Марії Ремарка, Арнольда Цвейга.
Кращі твори світової літератури (загальна кількість — 120 000 назв) були приречені на знищення. 10 травня 1933 року за наказом міністра пропаганди Геббельса в Берліні прилюдно спалено книги, зміст яких лякав фашистів. І того ж дня аутодафе1 відбулись у Бонні, Франкфурті-на-Майні, Геттінгені, Гамбурзі, Кельні, Мюнхені, Нюрнберзі, Вюрцбурзі та ще в багатьох університетських містах Німеччини. Там, «де спалюють книги, там і людей потім у вогонь кидають» (Генріх Гейне). Вогнища із книг стали прологом фізичного знищення чесних митців. Знову ствердилася одвічна істина: завжди були і будуть ті, хто служить людям, як були й будуть ті, хто прислуговує мучителям людей.
Мистецька палітра літератури, створеної між двома світовими війнами, напрочуд різноманітна. Нових шля-
|
|
