|
|
пізно мають стати їжею для здичавілих морлоків-кані-балів. Кінець людства; за Уеллсом, є наслідком тих тенденцій у розвитку людського суспільства, які призводять його до кастового поділу, до виникнення корпоративних угруповань, до розмежування за класовими, ідеологічними та іншими ознаками.
Отже, фантастичне припущення у Герберта Уеллса підпорядковане зображенню характерних явищ сучасності. Саме в цьому полягає художнє новаторство Уеллса, який розкрив нові можливості наукової фантастики: неймовірне, фантастичне допомагає зрозуміти реальне, те, що існує у звичайному житті.
У художньому світі Уеллса велику роль відіграє ілюзія правдоподібності. Починаючи з експозиції, де у формі невимушеної бесіди викладається наукова теорія про четвертий вимір, достовірність роману досягається через авторський інтерес до деталей і подробиць. А оскільки вони запозичені з повсякденної дійсності, то саме це створює атмосферу реальності всього, що відбувається в романі.
Уеллс активно вводить у художню тканину роману публіцистичні роздуми. Наприклад, спостереження за елоями породжує такі невеселі думки у Мандрівника:
Вперше в житті я замислився над прикрими наслідками нашого соціального устрою... Наслідки ці цілком логічні. Силу породжує потреба. Статки призводять до розманіженості. Прагнення поліпшити умови існування (а справжня цивілізація — це процес невпинного і дедалі більшого забезпечення життя) колись буде цілком здійсненне. Одна перемога над природою об'єднаного спільними зусиллями людства тягне за собою другу. Те, що тепер ми вважаємо химер» їй, було зреалізоване, мрії справдилися. І ось я бачив перед собою наслідки.
Лаконізм, точність і конкретність думки, стриманість і строгість мови поєднуються у прозі Уеллса з емоційною жвавістю, з умінням конкретне, реальне перетворити на образ-символ. Так, фігура Сфінкса, що прикрашає країну Золотої Доби, може трактуватися як символ вічності та загадковості буття, як символ занепаду цивілізації, як улюблений символ декадентів (тут міститься прихована полеміка Уеллса із символізмом).
Таким чином, фантастичне начало в романі Уеллса складніше та ширше, ніж у його попередників: фантастика охоплює не тільки світ науки і техніки, а й соціальну сферу. Народжувався роман, соціальний за своєю суттю, хоча й одягнений у шати наукової фантастики.
|
|
