|
ється моральним удосконаленням цивілізації, він здатний породити монстра.
Однак і людство у зображенні Уеллса, як і марсіяни, дуже далеке від моральної досконалості. Під час втечі з міста «цивілізовані» лондонці не гребують вбивствами та мародерством. Навіть священик забуває про своє покликання: він пасе не паству, а лише себе. Моральність сучасного людства, за Уеллсом, катастрофічно низька. Письменник показує своєрідну спорідненість аморальних марсіян і аморальних землян. На тлі однакової аморальності жертв і катів виникає ще один мотив можливих шляхів виживання людства. Один із варіантів висловлює артилерист. Цього проповідника ідеї «виживання сильнішого» (є ж бо й серед землян прихильники теорії Ніцше) не бентежить, що в боротьбі за виживання відбудеться людська селекція. Він заявляє: «Той, хто ні на що не здатний, хто тільки заважає і шкодить, мусить померти. Всі вони мусять померти. І навіть охоче. Бо це ж злочин проти всіх — жити і псувати весь рід». Такий шлях для Уеллса неприйнятний.
Роман було написано у 1898 році. До трагічних подій 30-х років XX століття лишалося ще чимало часу. Уеллс передбачив, куди можуть завести людство жерці ідеї про «право сильного». Чи не тому в романі-гіпотезі, яким є «Війна світів», вже чітко окреслені риси майбутнього роману-перестороги?
Справжнім шляхом збереження і розвитку людської цивілізації, вважав Уеллс, є шлях солідарності землян. Людей єднає не жах перед майбутнім, а відчуття історичної перспективи, не бездуховність, а усвідомлення непереможної сили духовності. Спільну радість, єдність усіх землян відчули люди, дізнавшись про звільнення від марсіян:
Тисячі міст, завмерлих від жаху, раптом засяяли в яскравих вогнях ілюмінацій. Мені розповідали, як люди від радості плакали, кричали, кидали роботу, тисли одне одному руки, сміялися... Церковні дзвони, що два тижні мовчали, радісно бомкали по всій Англії. А продукти харчування... звідусіль ішли до нас... Здавалося, ніби всі судна світу в ці дні поспішали до Лондона.
І це не був вияв «рожевого оптимізму» письменника, це його переконання: моральність і духовність об'єднують, аморальність і бездуховність роз'єднують людей. Шлях у майбутнє — то спільний шлях усіх людей, які усвідомили, що Земля — єдина батьківщина людства.
|
|
