|
|
ВЕЛИКИЙ СМІЛИВЕЦЬ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Видатний англійський письменник Герберт Джордж Уеллс народився у 1866 році. Син крамаря й покоївки, представник того прошарку англійського суспільства, який бундючні англійці гонористо називали «кокні», він належав до людей, про яких говорять: «madeselfman», тобто людина, яка зробила себе сама.
За молодих років Герберт пройшов школу трудової виучки від касира у мануфактурній крамниці до вчителя початкової школи. Вісімнадцятирічний помічник учителя з таким завзяттям навчав свої вихованців, що їх було відзначено на екзаменах, а його запросили прослухати курс біології в Нормальній школі наук у Лондоні у видатного професора Томаса Хакслі, учня Чарльза Дарвіна. Своє майбутнє Уеллс вбачав у науці; зовсім ще молодим, він висуває дуже сміливі наукові концепції. У статті «Нерухомий всесвіт» він випередив, хоч і в наївній формі, відкриття Ейнштейна. Друга стаття Уеллса — «Нове відкриття одиничного»— була присвячена проблемам сучасної фізики. За традиціями старих університетів, у Нормальній школі існувало дискусійне товариство, своєрідний студентський клуб. Уеллс одразу став його активним членом. Він також вступив до Фабіанського товариства, яке пропагувало реформістські ідеї перетворення капіталістичного суспільства у соціалістичне. Заперечуючи, як і інші фабіанці, ідею революційного перетворення світу, Уеллс незабаром розходиться з ними у поглядах на шляхи еволюції суспільства. Він розробляє теорію технократії, згідно з якою майбутнє людства визначатиме технічна інтелігенція. Закінчивши у 1888 році Лондонський університет, Уеллс займається наукою, публікує підручники з біології та фізіографії, видає тритомну популярну книгу «Наука життя» (1930), регулярно пише газетні нариси.
У 1887 році Герберт Уеллс надрукував своє перше оповідання. Ідеал прогресу — нерв усієї художньої та наукової спадщини Герберта Уеллса. Його не переставало хвилювати питання про те, чи співвідноситься матеріальний прогрес із соціальним і моральним. Англія після багаторічної стабільності вікторіанської епохи на зламі століть переживала період піднесення активності суспільних рухів, культурних пошуків. Інтерес до суспільної проблематики — характерна риса літературної діяльності Уеллса.
|
|
