|
тепно висміює претензії творців «мистецтва для мистецтва»: «Робіть так, як вам підказує натхнення, кажу я, і не турбуйтесь про наслідки. Наша справа — створювати чудові творіння гастрономії, а не догоджати ненажерам або бути жерцями здоров'я». Сам Уеллс сприймав місію письменника як творця духовності.
Твори Уеллса можна поділити на дві групи: науко-во-фантаетичні і соціально-побутові. Широкому загалу читачів Уеллс відомий насамперед як автор фантастичних романів: «Машина часу» (1895), «Острів доктора Моро» (1896), «Невидимець» (1897), «Війна світів» (1898), «Коли сплячий прокинеться» (1899), «Перші люди на Місяці» (1901). «Війна у повітрі» (1908).
Уеллс продовжував традиції Жуля Берна, який виявляв підвищений інтерес до практичного застосування наукових відкриттів, але відрізнявся від свого попередника у головному: його фантастичні романи не стільки наукові, скільки соціальні. Майбутнє цікавить Уеллса тому, що може допомогти пояснити сучасні події та явища.
В лекції «Відкриття майбутнього» (1902) Уеллс так обґрунтував теоретичні передумови своєї фантастики: «Тепер, на початку XX століття, людству необхідно бачити своє майбутнє з особливою ясністю, досліджувати всі можливі його варіанти, домагатися здійснення найсприятливіших з них».
Уже в першому своєму романі «Машина часу» Уеллс використав прийом, який стане головною ознакою всіх його фантастичних творів: наукові припущення і соціальні ситуації доводяться до логічного завершення, завдяки чому виразно й опукло постає те, чого, через його узвичаєність, не помічають сучасники, хоч воно потребує серйозного осмислення. Таке висвітлення сучасного нерідко супроводжується появою сатиричних барв на письменницькій палітрі Уеллса. Серед своїх учителів Уеллс називав Джонатана Свіфта, підкреслюючи соціальний і філософський характер сатири, притаманний його фантастиці.
Творча спадщина Уеллса надзвичайно велика. Він написав майже сорок романів, кілька збірок оповідань, чимало науково-публіцистичних статей. У 1920 році Г. Уеллс під впливом вражень від перебування у післяреволюційній Росії написав книгу «Росія в імлі».
Герберт Уеллс усе життя відстоював право на свободу слова і свободу думок; його ім'я, за словами Карела
|
|
