|
|
Дивовижний і неповторний художній світ Уеллса формували і його юнацький бунт проти духовної обмеженості своєї сім'ї, і навчання в університеті, і власні наукові пошуки, і політичні та соціальні зрушення в англійському суспільстві. Життєвий досвід Уеллса визначив його позицію в літературі: дієвість, злободенність, почуття громадської відповідальності. «Життя завжди було мені страшенно цікаве, захоплювало надзвичайно, сповнювало мене образами й ідеями, які — я відчував — треба повернути йому назад»,— писав він.
Пасивність, споглядальність, витончена майстерність, формальні пошуки були неприйнятними для Уеллса. В полемічному запалі він заявляв: «Я журналіст... Я відмовляюся вдавати із себе художника».
Не піддаючи сумніву важливість і необхідність письменницької майстерності, Уеллс протестує «проти педантичних і вузьких понять про художню досконалість». Охрещений критикою «великим сміливцем сучасної літератури», Уеллс справді виявляв сміливість і новаторство у своїх творчих пошуках, насамперед щодо змісту. Він поєднав найболючіші проблеми сучасності і вічні питання, реалістичне зображення і фантастичні ситуації. Досвід наукової роботи визначив своєрідність його художньої манери. Людина, наука, суспільство — основні категорії його творчості.
Прозі Уеллса притаманні дисциплінованість мислення, математична продуманість композиції і струнка розмірність усіх частин художнього твору, інтерес до точної та виразної деталі, лаконізм письма, відмова від літературної зайвини.
У 1894 році в статті «Популяризація науки» Уеллс так охарактеризував свою творчу манеру: «Популяризатор науки повинен керуватися тими ж принципами, що лежать в основі «Вбивства на вулиці Морг» Едгара По і серії оповідань про Шерлока Холмса Конана Дойля. Спочатку ставиться проблема, потім крок за кроком ми разом із читачем йдемо до її розв'язання».
Уже в ранніх оповіданнях Уеллс виявляє себе письменником реалістичної школи. Він не визнавав ні естетизму, ні натуралізму. В оповіданні-памфлеті «Незбагненний художник» (1894), де зображений кухар-естет, якого щоразу виганяють з роботи після виготовленого ним «шедевра» на кшталт «свинина з полуницею під пивним соусом», письменник зло і до-
|
|
