|
тині, коли Собака, вірний друг людини, проголосив, що «людина — це все». У третій картині, дія якої відбувається у Країні Спогадів, де Тільтіль і Мітіль побачилися зі своїми дідусем і бабусею, братиками і сестричками, розробляється мотив пам'яті. Люди повинні пам'ятати про своїх небіжчиків. «Якщо вони живуть у вашій пам'яті, значить, не вмирали»,— запевняє Фея.
Четверта картина глибоко символічна. Дія її розгортається в палаці Ночі, де зберігаються сили зла — Війни, Хвороби, Жахи, Привиди. Ніч символізує морок, пітьму, незнання. Потвора без очей — Мовчання — охороняє двері, за якими сховані її таємниці. Тільтіль, мужньо переборюючи страх, відчиняє ці двері. Давній спільник Ночі, з тривогою каже їй: «Перешкодити Людині розкрити ворота твоїх Таємниць не в твоїй владі». Перелякана Ніч відповідає: «За останні роки я перестала розуміти людину... Невже вона з часом пізнає все? Вона і так заволоділа третиною моїх Таємниць». І коли Ніч не погоджується дати Тільтілю ключі від дверей, хлопчик наполягає: «Ви не маєте права відмовляти Людині, я це знаю». Відкривши останні двері, хлопчик побачив найбільшу Таємницю Ночі — велику істину — мільйони синіх птахів.
Метерлінк утверджує всемогутність людини. Він вважає, що немає нічого такого, чого не можна пізнати розумом, є лише непізнане, яким людина рано чи пізно оволодіє. І щастя людини — насамперед у пізнанні таємниць природи та в боротьбі за істину.
У п'ятій картині («Ліс») письменник протиставляє людині природу. Дерева і тварини не хочуть віддати Синього птаха — «велику таємницю речей і щастя». Хоч і чинить опір природа, діти перемагають, бо людина є її володарем — така провідна думка цієї картини.
Шоста картина виконує допоміжну роль: за наказом Феї діти повинні йти на цвинтар. У сьомій картині, дія якої відбувається вночі на сільському цвинтарі, розвивається мотив радості буття. Заціпенілі від страху Тільтіль і Мітіль в той час, коли захиталися хрести і піднялися могильні плити, бачать, як із розкритих могил повільно виростають «цілі снопи квітів», встає зоря, блищить роса, чують, як прокидаються птахи і наповнюють простір гімном Сонцю і Життю. Ця символічна картина змушує пригадати про віровчення дру-
|
|
