|
На початку XX століття Метерлінк розмірковує над тим, що в нову добу, коли швидко розвивається наука і людина дедалі глибше пізнає природу, людство втратило віру в Бога. У збірці есе «Потаємний храм» Метерлінк стверджує, що в процесі пізнання світу людина доходить висновку: боги — сили, «які панують над нами»; вони є «невідомою частиною Невідомого», а багато із цих сил — лише «погано відома частка нашої власної сили». Отже, Бог є в душі кожної людини, і тому все залежить від самої людини. Нова концепція світу обумовлює нову мораль, змінюються ідеали. Тепер, на думку письменника, найважливішим стає «людство, часткою якого ми є», а «бідність, праця без надії, злидні, голод, рабство» — це слова не Божої волі, а «наша власна справа». Метерлінк прагне перебороти містику, песимізм, оспівує активність, боротьбу, пізнання, а в плані естетичному подальший шлях драматурга пролягає від символізму до романтизму, від «драми мовчання» до «драми дії».
«ЩАСТЯ, ЯКЕ Я ШУКАЮ, НЕ МОЖЕ ЖИТИ В МОРОКУ». Найвідоміший твір Метерлінка — «Синій птах» (1908). Це філософська п'єса-казка, алегоричний і символічний твір про сенс буття і всемогутність людини.
Синій птах — це символ щастя, істини, добра. Сюжет драми — пошуки героями загадкового птаха; конфлікт — боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями всього, що стоїть на перешкоді досягнення мети.
В експозиції драми діти бідного дроворуба Тільтіль і Мітіль мріють про те, щоб Санта Клаус щось приніс їм у Різдвяний вечір, та цього не стається, і голодні діти дивляться у вікно на сусідній багатий будинок, куди потрапили всі подарунки.
Поява Феї — це зав'язка драми. Фея пропонує дітям вирушити на пошуки Синього птаха для її хворої внучки, яка хоче бути щасливою. Тільтіль і Мітіль теж цього хочуть. І з чарівним зеленим капелюшком Феї (який повертає зір людям, бо вони «осліпли і не бачать справжній світ навколо себе») діти вирушають у подорож. їхні супутники — це Собака, Кіт, Цукор (дітям так хочеться солодкого!), Хліб, Вода, Вогонь, а також Душа Світла.
Розвиток дії драми пов'язується з розгортанням у наступних картинах її основного мотиву — всемогутності людини. Він вперше прозвучав у другій кар-
|
|
