|
повнюють один одного. Основний мотив «Синього птаха», як уже зазначалося,— це мотив всемогутності людини. У п'єсі розвиваються також мотиви бідності, пам'яті, радості буття. В експозиції драми та в її фіналі дія відбувається в хатині дроворуба (така композиція твору називається рамковою). Але мотив бідності, який розроблявся у першій картині, змінюється мотивом радості буття, боротьби за щастя в останній. Рамкова композиція драми відповідає філософсько-етичному задуму письменника. Метерлінк вважає головним змістом морального життя людини пошуки істини. Готовність до відкриття він цінує вище, ніж саме відкриття. Тому діти (а в поетиці Метерлінка дитина символізує людство з його невіданням) повертаються додому зовсім іншими людьми: їм відкрився глибинний смисл буття. В свою чергу, збагачення внутрішнього світу героїв обумовило перетворення реальності: вони інакше сприймають убогу батьківську хату.
Самовдосконалення, виховання високоморальної особистості, яка протистоїть егоїзму і готова перебороти будь-які перешкоди на шляху до істини,— така позитивна програма письменника.
Оскільки драма «Синій птах» є апофеозом пошуку, в ній немає й сліду від «театру мовчання» з його відсутністю дії. Жанр філософської драми Метерлінка — казка. З першої картини «Синього птаха» читач (глядач) поринає у її зачарований світ. Дійові особи мають бути одягнуті, як свідчить ремарка, в костюми персонажів народних героїв Шарля Перро і братів Грімм: Тільтіль — у костюм Хлоичика-Мізинчика, Мітіль — у вбрання дівчинки Червоний Капелюшок або Гретель, решта персонажів — у костюми Попелюшки, Синьої Бороди, інших казкових героїв. Вони вирушають у подорож і потрапляють до чарівних країн. Речі і тварини виступають або помічниками, або ворогами людини; дерева, тварини, речі олюднені, наділені рисами людської психіки або мають чітке соціальне обличчя. Душі Хліба якісь пухкі і трухляві — це душі боягузів; «оця вогка дама» — Душа Води, а Душа Вогню — «довготелесий червоний диявол, від якого тхне і в якого препаскудна вдача». Гладкі Блаженства — самовдоволені, тупі ненажери.
Від казки у п'єсі «Синій птах» — не тільки властивий їй колорит, а й радісний настрій, веселий, добрий гумор, оптимізм. Олександр Блок висловився про це
|
|
