|
1. Прочитайте вірш «Так тихо серце плаче» Поля Верлена в перекладах Максима Рильського (І) і Миколи Лукаша (II).
І
Так тихо серце плаче, Як дощ шумить над містом. Нема причин неначе, А серце ревно плаче!
О, ніжно як шумить Дощ по дахах, по листю! У цю тужливу мить Як солодко шумить!
Відкіль цей плач, не знати, В осиротілім серці? Ні зради, ні утрати,— Відкіль журба, не знати.
Найтяжчий, певне, сум — Без гніву, без любові, Без ревнощів, без дум — Такий нестерпний сум.
П
Із серця рветься плач, Як дощ іллється з неба. Від зради чи невдач, Відкіль цей тужний плач?
О, хлюпотіння зливи По крівлях, по землі!
|
|