|
На серце нещасливе Спливають співи зливи.
Лягає без причин Туга на серці туга. З відчаю хоч кричи! Печалюсь без причин.
Від муки дітись ніде, Рве серце марний жаль. Любові й зненавиди Нема, а дітись ніде!
Порівняйте переклади. На думку Верлена, слова у віршах не відіграють провідної ролі (згадайте: одна з книг поета називається «Романси без слів»). Завдяки чому в такому разі створюється настрій? Чи відчуваєте ви у перекладах мелодій ність віршів Верлена? Який переклад вам більше сподобався?
2. Перші рядки вірша в оригіналі мають такий вигляд:
II pleur dans mon coeur
Comme il pleu sur la oile. Буквально: «Плачеться в моєму серці, як дощить над містом».
Французи говорять «il plet"» («йде дощ, дощить»), але сказати «il pleure» («плачеться») не можна. Поясніть художнє значення граматичної метафори Верлена.
3. Прочитайте вірш Верлена «Осіння пісня» (переклад Максима Рильського):
Ячать хлипкі
хрипкі скрипки
листопада... Їх тужний хлип І серця глиб
Просто пада.
Від їх плачу Я весь тремчу
І ридаю, Як дні ясні, Немов у сні,
Пригадаю. Кудись іду У даль бліду, З гір в долину,
|
|