Переглянути всі підручники
<< < 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 > >>

 

душем шмагала клубок сплетених тіл на піску. Зненацька клубок розпався, постаті відступили. Тільки звір нерухомий лежав за кілька ярдів від моря. Навіть під дощем вони могли побачити, який він маленький, цей звір; і вже його кров заплямувала пісок. Саймон загинув, забитий тими, до кого він біг. Під натиском диких звірячих сил руйнується людина. Ще зовсім недавно діти не могли наважитися вбити дику свиню. І от вони вбили людину. Роджер, помічник Джека, кидає з гори камінь в той момент, коли Роха намагався звернутися до розуму дітей, закликати їх підтримувати вогонь, щоб уряту­ватися. Цей камінь вбиває Роху і розтрощує на дрібні скалки ріг, який тримав Роха. Знищення рога означає кінець не лише демократії, а й цивілізації, людяності. Залишився лише череп свині на кілку — Володар Мух, символ варварства, тиранії, деспотизму. Тепер вже усе дозволено. Трохи згодом розпочнеться страшне полю­вання на Ральфа. Ральф стає вигнанцем тому, що не схожий на інших. Він сам знаходить відповідь на питання, у чому полягає різниця між ним та рештою дітей: «Бо я до кінця не втратив глузду». Ральф під впливом кумедного товстуна Рохи дійшов серйозного висновку: «Думки — цінна річ, від них є користь». Виконуючи обов'язки ватажка, Ральф завжди керувався принципами доцільності та розуму. Але якщо Роха не мав жодного сумніву щодо людського поступу вперед, то Ральфа мучить питання: «Може, смислу взагалі немає?» Автор не дає відповіді. Марно шукати смислу, коли люди знищують одне од­ного. Проте Ральф з останніх сил тримається за віру в здоровий глузд, тобто за своє людське начало, особ­ливо тоді, коли решта його втратила. Саме тому Ральф приречений на загибель. Полюючи на нього, діти під­палили острів з усіх боків. Ральф з останніх сил тікає і від своїх переслідувачів, і від вогню; він то впадає у відчай, то знову бореться за право бути людиною, то ледь не втрачає людську подобу «зі страху, злості, розпуки». Порятунок прийшов зовсім несподівано. Ральф, який приготувався оборонятися від своїх мучителів і навіть «благати пощади», раптом бачить перед собою англійського морського офіцера. Він прибув на катері, що пришвартувався до берега: «Ми побачили ваш дим». «У вас тут війна, чи що?» — весело запитує він. — «Сподіваюся, жертв нема? Є трупи?» Та на це жарті-

 

Переглянути всі підручники
<< < 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 > >>
Hosted by uCoz