|
Творче життя Артюра Рембо було дуже коротким. Весною 1873 року, зневірившись у поезії, він вирішив більше ніколи не писати. Йому було 19 років. Друга половина життя пройшла у поневіряннях по Європі та в марних спробах розбагатіти. Його вже не цікавили ні слава, ні визнання. Він повернувся у Францію тяжко хворим. Запис у книзі Марсельської лікарні свідчить, що 10 листопада 1891 року помер «негоціант Рембо».
Трагічна доля Артюра Рембо, масштаб його таланту, несподіване рішення відмовитися від поезії сприяли виникненню численних легенд. А істина в тому, що це був поет милістю Божою.
Коли Артюр Рембо у вересні 1871 року після недовгого листування з Полем Верленом приїхав до Парижа з рідного Шарлевілля, він уже був автором багатьох віршів. Особливе місце серед його творів належало віршам політичним («Руки Жанни-Марі», «Париж заселюється знову»), що відбивали революційні настрої поета. 1871 рік — це рік Паризької комуни. Рембо став свідком її поразки. Наступ реакції не сприяв розвитку соціального оптимізму. Змінюється час — змінюються мистецькі принципи Рембо. Наприкінці 1871 року він переходить на позиції символізму. Рембо вважає, що завдання поета полягає в тому, щоб бути провидцем, пророком, медіумом1. «Помилково говорити: я міркую. Треба було б сказати: мене міркують... Я є хтось інший». Щоб стати медіумом, почути і передати потойбічні голоси, Рембо намагається звести до мінімуму участь розуму в процесі творчості. Висловити невисло-влюване, виразити ірреальні таємниці буття можна було образами-символами, туманними, багатозначними, завжди незрозумілими.
Яскравими зразками символістської лірики Рембо е вірші «Голосівки» і «П'яний корабель». У «Голосів-ках» Рембо визначає колір голосних звуків. Здійснюючи цей художній експеримент, він орієнтується на вірш Шарля Бодлера «Відповідності». «Король поетів» (саме так Рембо називав Бодлера) стверджував, «що звук, запах, форма, колір» створюють єдність і між ними існує відповідність. Цієї єдності намагались досягти символісти для вираження того, що неможливо передати словами, для створення образу-символу.
|
|
