|
жди здавалося, що коли і варто до чогось прагнути, то це до терпимості, незалежності, почуття гумору».
Викриваючи війну і фашизм, Еріх Марія Ремарк захищав все живе, любив людей такими, якими вони є — грішними, нещасливими, замордованими тяжким, потворним життям.
Помер Ремарк у 1970 році.
«ВІЙНА ЗАКІНЧИЛАСЯ ДАВНО, А СПОКОЮ НЕМАЄ*. В романі «Три товариші» оповідь, як і в двох попередніх («На Західному фронті без змін», «Повернення»), ведеться від першої особи. Оповідач бачить світ, сприймає людей, думає і відчуває так само, як автор. Саме тому романи Ремарка стали художніми літописами доби, ліричними творами про війну, людину і суспільство.
Роман — про долю трьох фронтових друзів. Тридцятилітній Роберт Локамп після війни працював на залізниці, відав відділом реклами на фабриці гумових виробів, був тапером у кав'ярні. Готфрід Ленц «кілька років тинявся по Південній Америці». Отто Кестер був пілотом, студентом, гонщиком, пізніше придбав авторемонтну майстерню, де тепер і працюють усі троє, заробляючи собі на життя ремонтом та продажем автомобілів.
Усі вони різні за вдачею. Готфріда Ленца друзі жартома називають останнім романтиком. Отто Кестер — небагатослівний і педантичний. Роберт Локамп, хоч і навчився битися і пити не п'яніючи,— «наївна душа». Основна риса кожного — надійність. Живуть вони за законами фронтової дружби; підтримуючи один одного, воюють з навколишнім світом, із бідністю, з нудьгою. На фронті їм було зрозуміло, де свої, де вороги. Тепер свої перетворилися на ворогів: «Божевільний світ...» Життя пусте, дні минають, не лишаючи сліду. Вони вважають, що зло пануватиме в світі вічно, тому марно прагнути щось змінити, сподіватися на краще. «І що то ви за люди, ви, молоді! Минуле ненавидите, сучасне зневажаєте, до майбутнього вам байдуже»,— каже пані Залевська, хазяйка пансіону, в якому живе Локамп. «Жалюгідне плем'я»,— так характеризує їхнє покоління художник Фердинанд Грау. Старший на десять років, він вважає, що поміж ними різниця «на ціле життя, на ціле тисячоліття».
Трагедія покоління тридцятирічних сягає років війни, адже юність героїв згоріла в її пеклі, а разом з
|
|
