|
|
і безпомічне самовдоволення». Революція 1918 року роз'єднує їх: учорашній бойовий командир стріляє в свого солдата, який опинився на іншому боці барикади. Дехто з них накладає на себе руки, божеволіє, попадає до в'язниці. Повернення до миру і щастя не відбулося. Єдиною підтримкою в житті є «власні руки, або зелене дерево, або подих землі».
Хоч Ремарк зобразив у «Поверненні» руйнування фронтового братерства, він не втратив віри в цей осередок людяності й добра, бо знав: той, хто бачив смерть, навчився цінувати життя. Тому третій його роман — «Три товариші» (1938) — став гімном міцній чоловічій дружбі, яка допомагає існувати в хиткому повоєнному світі. Роман «Три товариші», найпоетичніший, найсен-тиментальніший з усіх творів письменника, завершує своєрідну трилогію про «втрачене покоління».
Після виходу «Трьох товаришів» Ремарка було позбавлено німецького громадянства. У 1939 році, напередодні другої світової війни, він переїхав у США. Фільми, зняті за його сценаріями, були настільки популярними, що Ремарк, чужинець, емігрант, був визнаний неофіційним «королем Голлівуду». Тут він познайомився із Ча-пліном та Хемінгуеєм і став душею їхнього товариства.
Нацисти продовжували переслідувати Ремарка. У 1943 році було страчено його сестру Елфріду. Гестапо надіслало Ремарку рахунок «за сокиру і роботу»...
Антифашистська тема стала провідною в повоєнній творчості Ремарка. Він пише про поневіряння емігрантів, які залишили гітлерівську Німеччину («Люби ближнього свого», «Тіні в раю»), про опір фашизму («Тріумфальна арка», «Час жити і час помирати», «Іскра життя»), аналізує причини виникнення фашизму і застерігає людство проти цього безумства («Чорний обеліск»).
Після другої світової війни Ремарк, громадянин США (американське підданство письменник одержав у 1947 році), живе у Швейцарії. Чи не тому він оселився в нейтральній країні, що не міг повернутися на розшматовану, поділену на дві частини Берлінською стіною батьківщину? В Західній Німеччині ще знаходили підтримку профашистські ідеї, тому твори Ремарка викликали обурення. У Східній Німеччині формувався тоталітарний режим, письменникові дорікали за недостатню революційність його творів. А митець залишався вірним самому собі, стверджуючи: «Мені зав-
|
|
