|
зберегти своїх дітей від жертовного служіння ідеям. Але Чапек виходить далеко за межі сімейної драми. Він звертається до одверто умовних форм сценічної розповіді і творить драму-притчу, в основі якої — роздуми про історію людства. Для такого позачасового і позаісторичного розкриття проблеми (а саме це і є характерною ознакою притчі як такої) Чапек використовує мотив, запозичений із фольклорних джерел: прихід мертвих у світ живих. Перед глядачем розгортається гостра драматична історія однієї сім'ї: у сутичці з тубільцями «за короля, вітчизну і честь» загинув батько; старший син Ондра вмирає від жовтої лихоманки, рятуючи від епідемії тих, з ким колись бився його батько; Іржі розбився, намагаючись поставити рекорд висоти на овоему літаку; близнюки Петро і Корнель гинуть у громадянській війні. Саме проти війни, цього запланованого вбивства людей, постає Мати: для неї найважливішим є життя у його недоторканності.
Сам Чапек трактував конфлікт драми як зіткнення вічних двох начал — чоловічого і жіночого. Чоловіче несе смерть і війни; жіноче — мир і життя. А з іншого боку, п'єса насичена реаліями передвоєнної Європи: ім'я Матері — Долорес (так звали знамениту Долорес Ібаррурі — героїню громадянської війни в Іспанії), назва міста, де відбуваються події, іспаномовна — Віл'ямедія. Інші реалії п'єси — суто чеські. Таке поєднання одвічного і конкретно-історичного не дише надавало п'єсі актуального звучання, а й перетворювало її на таку, що за своїми глобальними висновками виходить далеко за межі XX століття.
Мати, дарувальниця і берегиня життя, уособлює прагнення людства до життя — не до смерті. Карел Чапек відзначав, яке важливе значення для розуміння ідейного змісту п'єси мають слова Матері: «Вмерти — кожен зможе, а ось втратити чоловіка чи сина — побачили б ви, що це значить». У словах Матері є найвища правда: покликання жінки — захищати свій рід та родинне вогнище. І героїня з усіх сил захищає свою домівку, своїх синів, свій малий світ. Але світ зовнішній — Держава — забирає в неї аж чотирьох синів. Залишається лише найменший — сімнадцятирічний Тоні.
У заключній третій дії провідний конфлікт п'єси — конфлікт Особистості й Держави — набуває публіцистичної гостроти. Коли Мати чує по радіо заклик ряту-
|
|