|
Відома п'єса Чапека «Рецепт Макропулоса» (1922) також ставить питання про сутність людини, хоча і висвітлює його дещо по-іншому. Героїня п'єси — красуня й уславлена співачка Еліна Макропулос завдяки чудодійному еліксиру живе вже триста років... Але Чапека цікавить інше: чи безсмертя і щастя йдуть поряд? І чи є в безсмерті, якого прагне людина, щастя? Відповідь Чапека по-філософськи значуща: щастя не в безсмерті, а в повноті прожитого життя. Героїня п'єси сумує за тим часом, коли «була людиною», коли її почуття не вмерли, коли вона все бачила і відчувала вперше... «Існує лише те, що зараз комусь дороге»,— стверджує героїня. Чи не тому експериментальна ситуація (людина може бути безсмертною) завершується пародоксальним висновком. Безсмертя зазнає поразки, а звичайне швидкоплинне життя уславлюється як прекрасне: «Життя зовсім не коротке, якщо ми самі можемо бути джерелом життя».
Чапека цікавить і те, якою мірою людина та її інтелект можуть бути не лише запорукою життя, ай причиною трагічних катастроф, які загрожують самому існуванню людства. Своєрідною відповіддю на болючі проблеми, породжені науково-технічним прогресом і перебігом історичних подій в тогочасній Європі, стали романи «Фабрика Абсолюту» (1922) і «Кракатит» (1924). У першому з них Чапек викриває мілітаризм, у другому попереджує сучасників про загрозу, що таїть у собі атомна енергія.
Напередодні другої світової війни Карел Чапек де-далі гостріше відчуває потребу ще і ще раз звернутися до совісті людства, щоб запобігти лихові, яке нависло над ним. Він пише п'єси «Біла пошесть» (1937) і «Мати» (1938). Антифашистські за своїм пафосом, ці п'єси не тільки викривали «тваринну доктрину фашизму», а й свідчили про напружені пошуки Карелом Чапеком героя, здатного протистояти антигуманним тенденціям суспільного розвитку.
У «Білій пошесті» таким героєм є лікар Гален, який, володіючи таємницею виготовлення ліків від смертельної хвороби, готовий розкрити цю таємницю, аби припинити війну.
У п'єсі «Мати» антивоєнна позиція митця знаходить своє подальше втілення і непересічне художнє вирішення. На перший погляд, «Мати» — це сімейно-психологічна драма. В ній ідеться про одчайдушні спроби матері
|
|
