|
МИСТЕЦТВО НАРОДЖУЄТЬСЯ ІЗ ЖИТТЯ.
Якось чудового дня йому спала на думку ідея п'єси. Він, ие гаючи часу, прибіг до свого брата Йозефа, маляра, який у цей час стояв перед мольбертом і завзято розмахував пензлем.
— Гей, Йозефе,— вигукнув він,— у мене, здається, з'явилася ідея п'єси!
— Якої? — процідив крізь зуби маляр (процідив — у прямому розумінні цього слова, оскільки другий пензель тримав у зубах).
Письменник розповів йому про задум якомога коротше.
— Ну, от і пиши,— промовив маляр, навіть не виймаючи пензля а рота і не перестаючи ґрунтувати полотно.
Така реакція була просто образливою.
— Але я не знаю,— сказав письменник,— як мені назвати штучних робітників. Я б назвав їх лаборжі: з англійської Labour — праця, але мені здається, що це занадто по-книжному.
— Так назви їх роботами,— промимрив маляр, усе ще не виймаючи пензля з рота і ґрунтуючи тканину.
Одного з цих співрозмовників звали Йозеф, другого — Карел. Прізвище у них було однакове — Ча-пек, бо вони були братами й народилися в невеликому містечку Чехії — Мале Сватоньовіце, де їхній батько працював курортним лікарем. Карел Чапек помер у 1938 році. Йозеф Чапек загинув у фашистському концтаборі незадовго до кінця другої світової війни. У співавторстві брати написали збірки оповідань «Краконошів сад» (1916) і «Сяючі глибини» (1918). А у велику літературу увійшов лише один із них — Карел Чапек. І сьогодні його п'єси йдуть на сценах театрів світу, а його прозові твори не втратили своєї актуальності.
Карел Чапек мав багато талантів. Яскравий журналіст, дотепний публіцист, він писав дошкульні фейлетони, нариси, статті. Непогано малював, досить вдало ілюструючи власні твори. Присвячував образотворчому мистецтву точні й ґрунтовні статті та огляди. З усіх талантів, якими природа щедро наділила Карела Ча-пека, один був визначальний — працелюбність. Якось на запитання журналіста: «Що ви робите, коли вам немає чого робити?» — Карел Чапек відповів: «Працюю!»
Карел Чапек жив і творив за трагічних і складних для Європи часів: наступ фашизму, громадянська війна в Іспанії, трагедія поневолених народів — свідком цих подій був митець, який понад усе прагнув свободи.
|
|
