|
ту людини у нелюдських обставинах. В оповіданні «На допомогу» йдеться про відповідальність людини не тіль-ки перед іншими, а й перед собою. Чанек закликав людство до солідарності й активності: «Ти, мабуть, чекав на кінець світу; так почуй тихий, сповнений прохання поклик. Може, день, якого ти жадав, настане не як свято, а як будні, як понеділок життя, як звичайний прийдешній день».
На зміну раннім філософсько-метафоричним творам приходить проза повсякденності. Саме у повсякденному Чапек, мудрий аналітик життя, шукає і потаємні глибини, і відповіді на одвічні проблеми. «Назва «Розп'яття»,— писав він, — має подвійний смисл: по-перше, автор має на думці роздоріжжя, а по-друге, муки пошуків найвищого сенсу».
У 20-х роках письменник працює плідно і напружено. Він продовжує розробляти тему конфлікту людини і світу у збірці «Болісні оповідання». Блискуче використовуючи нові можливості чеського вірша, Чапек перекладає улюблених французьких поетів («Антологія новітньої французької поезії»), створює ліричну комедію «Розбійник» і соціально-фантастичну п'єсу «Р.У.Р.» — «Россумські універсальні роботи». (Наведена вище розмова між братами відбулася саме в період роботи Карела Чапека над цією п'єсою.) Усі соціально-фантастичні драми і романи Чапека мають притчовий характер.
П'єса «Р.У.Р.» — перше звернення Чапека до фантастики. Для письменника це був, мабуть, найдієвіший засіб дослідження соціальних проблем. Драма будується за принципом: «Що було б, якби...» Чапек немовби домислює, яке завершення можуть мати гострі сучасні конфлікти, якщо людство своєчасно не схаменеться. Завдяки відкриттю вченого Россума було налагоджено масове виробництво роботів. Переклавши на роботів усі свої проблеми, люди деградують, вироджуються. Роботи повстають, знищують людство. Загибель цивілізації, сучасний Апокаліпсис — за гріхи, у першу чергу за порушення законів моралі. Слабка надія на спасіння виникає лише у фіналі п'єси: двоє роботів, нові Адам і Єва, пізнавши любов, відроджують людський рід.
Фантастичний сюжет давав митцеві змогу в яскравій, незвичній формі зобразити узвичаєне, буденне. Введення в п'єсу фантастики надає зображуваному філософського звучання. А сам твір набуває у своїх висновках і пересторогах універсального значення.
|
|
