|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
який на вулицях фантастичного міста бачить більше, ніж можна побачити у повсякденному житті.
Вітезслав Незвал обстоює римовану поезію. Рими для Незвала мали велике, самоцінне значення: «Поставити все на карту небувалої рими, весь вірш, його зміст — і не програти!»
У 1938 році Незвал розпустив групу чеських сюрреалістів. Виникла полеміка між сюрреалістами і представниками так званих лівих рухів у мистецтві. Незвал звинуватив групу, яку сам створив, у соціальному та творчому безплідді. Прагнення Незвала примусити поезію слугувати соціалістичній Чехословаччині стало новим етапом пошуків. Поет розумів, що соціалістичний реалізм, у межах якого він намагався існувати, не може бути кінцевою зупинкою. Новаторство залишається його головною вимогою до поезії. Незвал розпочинає нову книгу — «Життя поета», нову спробу переосмислити свою поетичну творчість. Раптова смерть 6 квітня 1958 року не дала йому змогу висловитися до кінця.
|
|
| |
|
|
| |
Константи Ільдефонс Галчинський (1905—1953)
Польський поет Константи Ільдефонс Галчинський народився 23 січня 1905 року у Варшаві. Із початком першої світової війни його батьки переїхали до Москви, де Константи навчався у школі Польського комітету. У 1918 році сім'я Галчинських повертається до Варшави. Константи, закінчивши гімназію, вступає до університету на відділення класичної англійської філології. Гуманітарна освіта дала йому не тільки знання зі світової культури та мистецтва, а й змогу відчути поезію ніби зсередини, блискуче оволодіти прийомами віршування — від гекзаметра до верлібра. Писати Галчинський вчився у Ронсара, Рембо, Данте, Бодлера, Шекспіра, Рільке. Великий вплив на становлення його художнього світу мав німецький романтик Ернест Теодор Амадей Гофман. Саме від Гофмана йде той сплав фантазії, іронії, емоційної насиченості, що характерний для творчості Галчинського.
У 1923 році вийшли друком перші вірші Галчинського. В його ранній поезії багато від юнацької пози, бажання епатувати («Вулиця шарлатанів», «Музі ніжки
|
|
| |
|
|
| |
|
|
|
