|
|
відображення глибинного, прихованого смислу явищ реального життя.
Модернізм (від франц. «сучасний») — термін, яким позначаються різноманітні нові течії в мистецтві нереалістичного спрямування. Часто поняття «модернізм» є синонімом поняття ♦ авангардизм ».
Натуралізм — літературний напрям, який виник у західноєвропейській літературі в 70-х рр. і розповсюдився у 80—90-х рр. XIX ст. Програму натуралізму сформулював Е. Золя в книзі «Експериментальний роман» (1880). Натуралізм трактував життя з позицій біологізму; характер людини, з погляду натуралістів, залежить від спадковості, фізіологічних чинників. Натуралісти прагнули з науковою точністю описувати зовнішній вигляд людини, події, середовище, відмовляючись від їх художньої інтерпретації. Натуралізм відкрив для мистецтва нові галузі (біологічні аспекти людського існування, життя міських низів, людина і виробництво), однак не давав можливості створювати узагальнюючі картини та образи, тому логічним був шлях письменників від натуралізму до символізму й імпресіонізму. В літературі XX ст. традиції натуралізму посідають помітне місце. Натуралістичний досвід сміливого відображення непривабливих явищ дійсності був використаний багатьма письменниками (Анрі Барбюс, Теодор Драйзер, Борис Пільняк).
Неореалізм — напрям в італійському кіно та літературі середини 40—50-х рр. XX ст., нова форма реалізму. Проник-нутий повагою до людини, неореалізм зробив героями своїх творів виходців з народу, яким властиві високі духовні якості. Головна проблема неореалізму — збереження гідності особи в жорстокому та несправедливому світі. Естетичні принципи неореалізму в кіномистецтві виклав Чезаре Дзаваттіні, який втілив їх також у своїх сценаріях. Режисери-неореалісти шукали нові засоби художньої виразності, суттєво змінювали кіномову. Твори неореалізму відрізнялися точністю деталей, достовірністю показу умов життя народу. Фільми були лаконічними, стриманими, головним чином чорно-білими, знімалися часто не на майданчиках, а просто на вулицях, із залученням непрофесійних виконавців. Основою сценаріїв ставали газетні хроніки, в діалогах використовувались народна мова, місцеві діалекти. Неореалізм в літературі протиставив себе як різним модерністським течіям, так і профашистській літературі. Найбільш розробленим літературним жанром неореалізму став «ліричний документ», що поєднував автобі-
|
|
