|
Взяв участь у вечорі, влаштованому на честь повернення на батьківщину свого друга — вигнанця Рафаеля Альберті. Гарсіа Лорка виголосив промову, присвячену Рафаелеві, а потім зачитав маніфест іспанських письменників проти фашизму і закликав присутніх підписати його.
18 липня — день святого Федеріко. Іменини батька й сина. Сімейне свято. Щороку цей день Гарсіа Лорка проводив у Гранаді разом з рідними. Він не порушив традиції і в 1936 році. Заколот фалангістів почався саме 18 липня. 20 липня вони вже були у Гранаді...
Поет переховується в домі Росалесів. Троє з братів Росалесів належали до фаланги, але один з братів — Луїс — захоплювався поезією Гарсіа Лорки й умовив братів дати притулок Федеріко.
... 16 серпня біля під'їзду Росалесів зупинилася машина. Нікого з братів не було дома. Гвардійці зайшли до садиби і вивели Федеріко Гарсіа Лорку. Він у смугастій піжамі: йому не дозволили перевдягнутися. Родина кілька місяців сподівалася на диво. Але дива не сталося. Комендант Гранади заявив, що Гарсіа Лорка завдав новій владі «більше шкоди пером, ніж будь-хто інший пістолетом». На світанку 19 серпня 1936 року поета розстріляли поблизу Гранади. Де його поховано, невідомо.
Коли я помру,
покладіть мене й мою гітару
в піскову труну.
Коли я помру,
поховайте мене в руті-м'яті
в миртовім гаю.
Коли я помру,
прапорцем на дах мене поставте — хай помайорю. Коли я помру...
(Тут і далі переклад Миколи Лукаша)
«НАЙПЕЧАЛЬНШІА РАДІСТЬ — БУТИ ПОЕТОМ».
Як поет Гарсіа Лорка дебютував «Книгою віршів» у 1921 році. Він писав про свою першу збірку, що вона завжди нагадуватиме його запальне дитинство, коли він «бігав босоніж луками, в оточеній горами долині».
|
|
