|
бачив білостінні фабрики Ріо-Бланко з їх водяними колесами. Бачив, як шість тисяч робітників, зголоднілих та виснажених, серед них і малеча семи-восьми років, надривалися цілоденно за десять центів. Бачив ходячі трупи, страхітливих, наче скелети, робітників...» Після придушення страйку Феліпе Рівера лишився сиротою. Мабуть, саме тоді й вирішив усе життя віддати справі революції.
В основі оповідання — один епізод. Це бій Феліпе з відомим боксером Денні Вордом. Саме тут, на рингу, читач має змогу проникнути у найпотаємніші куточки душі Феліпе, по-справжньому зрозуміти його і відчути повагу до нього. Заради революції вийшов він на боксерський ринг: щоб придбати гвинтівки, потрібно п'ять тисяч доларів. Він повинен перемогти — іншого виходу немає. І саме тому, що «за спиною в нього, надихаючи вірою, стояли глибинні сили, які й не марились нікому в переповненій залі», Рівера переміг. Перед читачем жива людина, але водночас це й образ-символ, що стверджує непереможність великої ідеї: «Він теж був гвинтівкою... Він бився за свою Мексику».
Доля була суворою до Джека Лондона і наприкінці його життєвого шляху: важка хвороба, особисті прикрощі, нервове виснаження. Незадовго до смерті він часто повторював: «Я стомився...» Письменник помер раптово 22 листопада 1916 року. Намагаючись втамувати страшенний біль, що мучив його, Джек Лондон прийняв таку дозу наркотика, що виявилася смертельною. Існує також припущення, що Джек Лондон покінчив життя самогубством.
ЩЕ ОДИН ВАРІАНТ АМЕРИКАНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ.
Особливе місце у творчій спадщині Джека Лондона займає роман «Мартін Іден». Створено його було в умовах, сприятливих для письменника, який любив подорожувати, бачити світ. У квітні 1907 року Лондон разом з дружиною на власній яхті «Снарк» вирушив у далеку мандрівку південними морями. Під час цього плавання він і написав книгу, що стала видатним явищем американської та світової літератури. Роман було видано у вересні 1909 року.
У жодному з творів Джека Лондона власне життя автора і життєвий шлях героя не перепліталися так тісно. Безумовно, що роман автобіографічний. Саме тому, читаючи його, ми замислюємося не лише над при-
|
|