|
|
ність основної якості кожного з героїв підноситься до рівня символу.
Оригінальність твору Гарсіа Маркеса пов'язана також із навмисними запозиченнями з творів латиноамериканських письменників. Такі запозичення з літературних джерел та з міфології, а також їх переосмислення та пародіювання сприяють тому, що твір «Сто років самотності» набуває рис інтелектуального роману.
Зливши літературні традиції з гостросучасним світосприйняттям, поєднавши фантастичне з реалістичним, Гарсіа Маркес оновив жанр роману. Відомий чилійський поет Пабло Неруда назвав «Сто років самотності» найкращим романом, який був написаний іспанською мовою після «Дон Кіхота» Сервантеса.
Запитання і завдання
1. Розкажіть про життя і творчість Габріеля Гарсіа Маркеса.
2. Які дитячі враження письменника відбились у його романі «Сто років самотності?»
3. У чому виявляється наслідування Гарсіа Маркесом традицій Фран-ца Кафки, Уїльяма Фолкнера, Франсуа Рабле?
4. Розкажіть історію Макондо.
5. Як втілюється в романі мотив самотності?
6. Як трактується в романі громадянська війна?
7. Як розвивається в романі мотив повторюваного часу?
8. Дайте характеристику циганові Мелькіад'есу. Чи вважаєте ви цей образ найскладнішим образом роману? Обґрунтуйте свою відповідь.
9. Прокоментуйте кінцівку роману: «... тим родам людським, які приречені на сто років самотності, не судилося з'явитися на землі двічі».
10. Доведіть, що роман «Сто років самотності» поєднує в собі жанрові ознаки сімейної хроніки, роману-епопеї, роману-міфу, інтелектуального роману.
11. Поясніть, чому роман-міф Маркеса набуває загальнолюдського звучання.
|
|
