|
|
А наступного березня циган Мелькіадес продемонстрував свої вставні зуби, завдяки яким він знову став молодим...
Макондо в першому абзаці тексту — це перші дні творення світу, а макондівці — великі діти, які його пізнають. Проте такі предмети, як підзорна труба, лупа, а тим більше штучні зуби Мелькіадеса, не вписуються в цю добу існування людства. До того ж, про Макондо, його мешканців і циган згадує перед розстрілом очевидець — полковник Ауреліано Буендіа. Це означає, що на початку роману автор спресовує час, ніби зупиняє його. Лише з розвитком сюжету рух часу, а отже, і подій, поступово прискорюватиметься. Таке новаторське використання категорії часу допомагає письменникові не тільки створити узагальнений образ Колумбії й усієї Латинської Америки від доби колонізації до теперішнього часу, а й продемонструвати розвиток людства в цілому.
На перших сторінках роману Гарсіа Маркес розповідає про засновника Макондо — Хосе Аркадіо Буендіа та його дружину Урсулу Ігуаран. Вони були двоюрідними братом та сестрою і побралися всупереч попередженням батьків. Проте страх, що від їхнього шлюбу може «народитися дитина з поросячим хвостиком», змушував Урсулу і після весілля зберігати цнотливість. Така поведінка Урсули дала привід Пруденсіо Агіляру, їхньому односельцю, смертельно образити Хосе Аркадіо, що призвело до трагічних наслідків: Хосе Аркадіо його вбив. А потім, відчуваючи докори сумління та рятуючись від кровної помсти, забрав дружину і поїхав далеко-далеко, де і заснував нове селище. У подружжя народилися сини — Хосе Аркадіо і Ауреліано, а значно пізніше — донька Амаранта.
Засновник роду Хосе Аркадіо Буендіа під впливом Мелькіадеса (цей персонаж поєднує в собі риси Агасфера і Фауста) захоплюється алхімією. Він намагається відшукати філософський камінь, вилучити з надр землі золото за допомогою магніта, винайти вічний двигун. Неприборкана уява призвела Хосе Аркадіо до втрати почуття реальності, він впадає «в стан вічного марення, від якого йому вже не судилося звільнитися». Але ще до того, як Хосе Аркадіо все потрощив у своїй лабораторії і його було прив'язано до каштана, він спробував прокласти дорогу в зовнішній світ, щоб прилучити селище до цивілізації. Проте він не схотів вести людей
|
|
