|
|
так і найфантастичніші образи Гарсіа Маркеса тяжіють до реальності.
Про те, що макондівці прилучилися до історії, сповіщає така деталь: Хосе Аркадіо Буендіа встановив на кожному будинку годинник з музикою. Застиглий ма-кондівський час ніби пробуджується, приходить у рух. Після смерті Мелькіадеса (він потонув) починається зміна поколінь.
На цей час у домі Буендіа підросли Ауреліано, Амаранта та прийомна донька Ребека. Тут виховуються також позашлюбні сини від Пілар Тернери, бо Хосе Аркадіо Буендіа (голова роду) не міг допустити, щоб нащадки роду Буендіа були покинуті напризволяще. Хлопчиків нарекли Хосе Аркадіо (щоб не плутати з батьком, його називали просто Аркадіо) та Ауреліано (молодший). Всі діти, всупереч побоюванням Урсули, були цілком нормальними. Проте, починаючи з другого покоління, в них виявляється спільна риса — схильність до самотності, яка передаватиметься у спадок.
Незгоди оселилися в домі Буендіа, коли Амаранта та Ребека закохалися в учителя музики і танців італійця П'єтро Креспі. Він віддав перевагу Ребеці, і вони вирішили одружитися, за що Амаранта зненавиділа сестру. Проте зовсім несподівано Ребека, вражена чоловічою силою блудного сина родини Хосе Аркадіо, котрий повернувся додому після того, як «шістдесят разів обійшов земну кулю», бере шлюб з ним, а не з італійцем. І хоч вони не були насправді братом і сестрою, Урсула не змогла примиритися з одруженням сина й доньки, вбачаючи в ньому неповагу до родини, тому молоді змушені були назавжди залишити рідний дім.
Ауреліано одружився з Ремедіос Москоте, чарівною донькою корехідора — голови міста, якого прислав уряд після того, як Урсула відкрила дорогу до інших поселень. Ремедіос наділена щасливою вдачею: вона любить усіх, піклується і про родоначальника сім'ї Хосе Аркадіо Буендіа, який втратив розум і живе під каштаном. Вона принесла в дім Буендіа радість і втіху. На горе всій родині юна Ремедіос помирає від пологів.
Згодом П'єтро Креспі, який став своєю людиною в домі Буендіа, покохав Амаранту і запропонував їй руку і серце. Але горда Амаранта, пам'ятаючи про його колишній намір побратися з Ребекою, відмовляє йому. Нещасний П'єтро Креспі накладає на себе руки. Ця
|
|
