|
І від столиці до столиці Гукни на всі ти їх марниці: «Нема дурних, панове шляхта!» (Переклад Григорія Конура)
Поет виступив проти тих, хто хотів розв'язати війну, щоб збагатитися, проливаючи кров простих людей. І знову, як десять років тому, поета звинувачує преса. Тепер у «пропаганді зради», «деморалізації армії». Вірш називають «злочином Тувіма». Виступаючи з роз'ясненням на сторінках газети «Роботнік», поет підкреслює, що злочином є підготовка нової війни мілітаристами різних країн, які приховують свої загарбницькі плани за брехливими патріотичними гаслами. Поет не впав у відчай. Просто лірика дещо відступила на другий план, поступившись місцем блискучим сатиричним віршам.
Нові образи і нові слова Тувім знаходить для розкриття давньої теми своєї сатири — обивательства, міщанства у вірші «Міщани». На призначення міністром фінансів брата Пілсудського у 1931 році Тувім відгукується сатирою «Браття». Лицемірне милосердя вельможних благодійників поет викриває у вірші «Милосердя». У гротескних тонах він змальовує тих, хто мріє про війну («Маскарад», «Пісенька», «Протест», «Режисер» та ін.). Найвизначнішим сатиричним твором Ту віма стала поема «Бал в опері» (1936), спрямована проти фашизму в Польщі. Поему було конфісковано відразу ж після виходу в світ.
У вересні 1939 року гітлерівські війська вступили в Польщу, і Тувім залишив батьківщину: «Мене закинуло спочатку до Парижа, потім до Португалії, потім до Ріо-де-Жанейро, Нью-Йорка...» В еміграції Тувім остаточно зрозумів, що має стати активним борцем-антифашистом. «Політика — не моя професія,— записує Тувім в «Американському блокноті»,— це функція моєї совісті й мого темпераменту».
Юліан Тувім багато виступав перед робітниками. Читання своїх віршів він завжди завершував закликом усіма силами боротися проти фашизму. Від поета-борця відмежувалися реакційні представники польської еміграції, навіть ті, хто починав з ним у «Скамандрі» літературну діяльність. Йому погрожували, його ображали, але поет прислухався тільки до голосу своєї совісті. Теми його статей, закликів, звертань, промов —
|
|
