Переглянути всі підручники
<< < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>

 

ВСТУП
«ШЛЯХ ЧЕРЕЗ
XX СТОЛІТТЯ»
... Історія — це роман, який вже відбувся; роман — це історія, яка могла б мати місце. Брати Гонкур1 4 липня 1855 року в Сполучених Штатах Америки вийшла друком книжка Уолта Уїтмена «Листя трави*. На обкладинці із зображеннями квітів, листя і трави домінував зелений колір. Розкриваючи задум книжки і пояснюючи її назву, Уїтмен писав: «... це прапор моїх почуттів, зітканий із зеленої тканини — кольору надії». Митцям XX століття цей «прапор надії» був не менш потрібний, ніж поетам минулого. Адже не ви­падково саме у XX столітті проблема збереження люд­ства як унікальної у Всесвіті спільноти мислячих істот перетворилася на центральну для кожного митця, які б естетичні та художні принципи він не сповідував. Це у XX столітті після першої світової війни фран­цузький письменник Анрі Барбюс закликав совість сві­ту: «Повстаньте ж бо нарешті, свідомі інтелігенти! Але... не вважайте, що сьогодні досить лише добрих намірів... Ваша ідея, якою б вона не була,— омана, якщо вона стоїть осторонь від життя. Ваша особис­тість — лише ланка, і ви мусите ввійти у великий ланцюг людства». Чи не задля того, щоб людство збе­реглося, і писав А. Барбюс свої романи «Вогонь» та «Ясність»? Це напередодні другої світової війни німецький дра­матург Бертольт Брехт, виступаючи на другому між­народному конгресі письменників на захист культури Едмон (1822—1896) і Жуль (1830—1870) Гонкури — брати, французькі письменники, співавтори.

 

Переглянути всі підручники
<< < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
Hosted by uCoz